Блог | 20 пунктів потенційної “мирної угоди”. Що стоїть за кожним розділом і чиї інтереси ця “угода” обслуговує більше

Вчора в чаті ОП з журналістами президент Зеленський відповідав на питання і торкнувся кількох тем переговорного треку, які зараз активно обговорюються з американцями та європейцями. З цих підводок, можна судити, що основа “мирної угоди” з 28 пунктів скоротилася до 20. “Схуднення” відбулося за рахунок того, що з документу випадають територіальні поступки вже зараз, а також питання гарантій від США, яке все ще опрацьовується. 

З різних джерел можна судити, що ці 20 ключових пунктів, які сьогодні фігурують у напрацюваннях, мають абсолютно різних інтересантів (що, зрештою, робить цю угоду такою, яка навряд чи може бути реалізована в цьому вигляді, але, я я написав у попередньому пості, нам це “танго” треба дотанцювати до кінця).

Отже:  

1. Формальне закріплення контролю РФ над Кримом, частинами Донецької та Луганської областей

Виграє: Росія (отримує сатисфакцію за розв’язане “СВО”).

Програють: Україна (втрата територій), США та ЄС (репутаційна поразка й сигнал іншим авторитарним режимам).

Для Китаю: плюс. Прецедент зміни кордонів силою знижує вагу міжнародного права, на яке апелюють у питанні Тайваню.

2. Заборона членства України в НАТО 

Виграє: Росія (бо таким чином її стратегічна мета виконана).

Програють: Україна (втрата безпекового курсу), Захід (довіра партнерів падає).

Для Китаю: великий плюс. Ослаблюється довіра до США як до гаранта безпеки, а це є сигналом Тайваню та Азії.

3. Припинення вогню на чинній лінії зіткнення

Виграє: Росія, вона фіксує статус-кво.

Виграє частково: Європа, бо тоді існує зменшення ризиків ескалації.

Програє: Україна (бо конфлікт стає замороженим із втратою ініціативи).

Для Китаю: плюс. Заморожений конфлікт означає довгострокову залежність РФ від Китаю.

4. Демілітаризована зона в частині Донецької області зі “статусом Мінська”

Виграє: Росія (це стане механізмом впливу всередині України).

Програють: Україна, США і ЄС – бо існуватимуть ризики повторення сценаріїв 2015–2021 років.

Для Китаю: плюс. Пекін отримує важіль впливу через Москву: РФ не виграла, але й не програла.

5. Обмеження чисельності української армії до 800 тисяч

Виграє: Росія (у перспективі – легший силовий тиск).

Програє: Україна (маємо підрізану обороноздатність).

Програють: США/ЄС (зростає їхня фактична відповідальність за нашу безпеку).

Для Китаю: нейтрально-позитивно. Ослаблення європейської оборони загалом знижує вплив США.

6. Фонди відновлення за участю РФ

Виграє: Росія (вона повертається у фінансову систему).

Виграє ЄС: менше власних витрат.

Програє: Україна (існує ризик залежності від російських грошей). 

Для Китаю: потенційний плюс. Пекін може зайти в ці фонди як інвестор, отримуючи вплив на Україну та ЄС.

7. Розмороження (часткове) російських активів

Виграє: Росія (вона отримує назад критичні ресурси).

Програє: Україна, бо таким чином ми втрачаємо джерела репарацій.

Програють: ЄС і США (політичні й юридичні наслідки для їхніх урядів).

Для Китаю: великий плюс. Якщо США йдуть на поступки РФ, то їхня санкційна машина виглядає менш незворотною. Це важливо для китайських компаній, які побоюються вторинних санкцій.

8. “Автоматичне” повернення санкцій у разі нової агресії

Формула можлива тільки після їх зняття.

Виграє: Росія (відновлює свій економічний простір).

Програє: Україна, бо РФ отримує час і ресурси.

Для Китаю: плюс. Зняття санкцій створює простір для торгівлі Китай–РФ і збільшує залежність Москви від Пекіна.

9. Новий формат гарантій безпеки

Обіцяють схожість на ст. 5, але без реального членства.

Виграє: Захід (при цьому не бере на себе зобов’язань НАТО) і це для нас – відсил до Будапештського меморандуму.

Програє: Україна, бо гарантії виглядають як “паперові”.

Нейтрально: Росія (краще, ніж НАТО, але гірше, ніж відсутність гарантій узагалі).

Для Китаю: плюс. НАТО не розширюється, а США беруть на себе розмиті зобов’язання.

10. Майбутні договори про ненапад (Україна-Росія–ЄС)

Виграє: Росія (отримує час для відновлення армії, як стверджують в ГУР, вони це можуть зробити до 2030 року).

Виграє ЄС: тимчасова стабільність.

Програє: Україна (ми будемо потійно жити у відкладеній загрозі).

Для Китаю: плюс. Півтора-два роки паузи дозволяють РФ купувати озброєння та технології через китайські структури.

11. ЗАЕС під контролем РФ/США або спільним наглядом

Виграє: Росія (утримує стратегічний об’єкт).

Виграє США: вони матимуть контроль над ядерною безпекою.

Програє: Україна, бо ми втрачаємо контроль над ключовою інфраструктурою. (Щоправда, вчора президент заявив, що без України ця станція не працюватиме нормально). 

Для Китаю: мінус. Пекін не любить формати США–РФ, які відновлюють їхню двополярність без участі Китаю.

12. Проведення загальнонаціональних виборів “якнайшвидше”

Виграє: Росія (внутрішня турбулентність в Україні працює на неї).

Виграє Захід: відновлення демократичного циклу.

Програє: Україна матиме вибори в умовах політичної та безпекової нестабільності.

Для Китаю: нейтрально.

13. Вступ України в ЄС 1 січня 2027 року

Виграє: ЄС (можна пообіцяти зараз, це буде політичний процес, але не існуватиме  гарантій).

Виграє Україна: символічний плюс.

Програє: Росія (але це може компенсуватися іншими пунктами).

Для Китаю: умовний мінус. Посилення ЄС як політичного утворення зменшує маневрове поле для Пекіна. 

14. Обмін полоненими “всіх на всіх”

Виграють: Україна й Росія гуманітарно та політично.

Нейтрально: США/ЄС.

Для Китаю: нейтрально.

15. Гуманітарні положення про освіту й толерантність

Виграє: ЄС (стандарти відповідають їхній політиці).

Виграє Росія: можливість впливу на гуманітарну сферу “сірих зон”.

Програє: Україна (з’являються додаткові ризики тиску на мовну й освітню політику).

Для Китаю: нейтрально. Пекін мало цікавить гуманітарна політика України.

16. Адміністративні демілітаризовані механізми на окремих територіях

Виграє: Росія (ще один інструмент впливу).

Програють: Україна та ЄС (тут ми маємо збереження довгострокової нестабільності).

Для Китаю: плюс. Чим більше нестабільності та невизначеності в Європі, тим вигідніше для китайської економічної експансії.

17. Невизначений політичний статус територій

Виграє: Росія (стратегія “тягнути час” в умовах ослаблення підтримки України).

Програє: Україна (ми перебуватимемо в постійній зоні напруження). 

Для Китаю: великий плюс. Пекін любить “заморожені конфлікти”, бо вони знижують американський вплив.

18. Відсутність амністії у тексті угоди

Виграє: Україна (зберігає можливість переслідувати воєнні злочини).

Виграють: США/ЄС (зберігається можливість повернутися до міжнародного права).

Програє: Росія (її представники лишаються під загрозою переслідування).

Для Китаю: плюс. Коли Росія слабшає, її еліти нервують, то Пекін посилює контроль над Москвою.

19. Технічні положення, що виносяться в окремі угоди), внесення змін в понад 50 різних документів

Виграє: Росія (можливість маневру в інтерпретаціях – вони на цьому “собаку з’їли”).

Програє: Україна, бо існує ризик “розмиття” зобов’язань.

Програють: США/ЄС (не зрозуміла система моніторингу взятих зобов’язань). 

Для Китаю: плюс. Будь-яка невизначеність дозволяє Пекіну гнучко входити в економічні та політичні прогалини.

20. Структурні реформи для післявоєнної інтеграції

Виграє: Україна (ми отримуємо шанс на модернізацію).

Виграють: США/ЄС (маємо посилення інституційної стійкості).

Програє: Росія втрачає важелі впливу.

Для Китаю: мінус. Модернізована Україна, інтегрована в ЄС – більш складний партнер для Китаю. Але мінус невеликий, бо Китай все одно прагне інфраструктурних інвестицій.

* * *

Мушу тут стверджувати однозначно: загалом цей набір пунктів виглядає не як “мирна угода”, а як архітектура замороження конфлікту з поступками Росії в ключових питаннях і з мінімальними гарантіями для України.  Ця угода не створює систему безпеки для України, але створює простір для маневру для великих держав. Росія отримує паузу для перегрупування. США отримує можливість переключитися на Китай. ЄС матиме тимчасове зниження напруги. Китай – стратегічне посилення в Євразії.

От тільки який виграш в усьому цьому матиме Україна? 

Якщо буде час, на вихідних спробую сформулювати, як нам треба було б діяти з урахуванням пастки, в яку нас шаленими темпами заганяють.