На ринок праці хочуть повернути 2 млн українців за 5 років: серед них можуть бути пенсіонери та домогосподарки

В Україні за найближчі 5 років планують працевлаштувати до 2 млн осіб з числа економічно неактивного населення. До цієї категорії, серед інших, належать пенсіонери, домогосподарки та деякі студенти.

Такий план передбачено проєктом Стратегії зайнятості до 2030 року. Про нього розповіла заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дар’я Марчак, передає “Укрінформ“.

“, – зазначила Марчак. Серед важливих напрямів:

• модернізація Служби зайнятості;
• трансформація Держпраці;
• розширення ролі територіальних громад, особливо у впровадженні локальної аналітики ринку праці.

За її словами, наразі в Україні близько 12,5 млн громадян віком від 15 років і старше залишаються економічно неактивними. Частина з них – пенсіонери або особи, які здійснюють догляд за родичами, але й загалом потенціал залучення мільйонів людей до праці залишається суттєвим.

Додатковим викликом вона назвала структурні демографічні втрати. До початку повномасштабного вторгнення в Україні мешкало близько 42 млн осіб, нині ж орієнтовно 35 млн, а без урахування тимчасово окупованих територій – близько 31 млн. Зберігається також високий рівень безробіття, який на жовтень 2025 року становить близько 11,3%.

Що таке економічно неактивне населення

Економічно неактивне населення – це частина населення країни, яка не входить до складу робочої сили (економічно активного населення). Іншими словами, це особи, які:

• не працюють;
• не шукають роботу і не збираються її шукати.

До цієї категорії належать ті, хто перебуває за межами ринку праці з різних причин. Найтиповішими представниками є:

• студенти денної форми навчання, які не працюють;
• пенсіонери за віком або вислугою років, які не працюють і не шукають роботу;
• особи, зайняті домашнім господарством (наприклад, догляд за дітьми або хворими, якщо це їхня основна діяльність);
• ті, хто зневірився знайти роботу;
• люди з інвалідністю, які не можуть працювати;
• інші особи, які не працюють і не шукають роботу з якихось причин (наприклад, одержувачі ренти, люди, які живуть на заощадження тощо).

Водночас народна депутатка України, голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зауважила, що проєкт Стратегії не враховує деяких реальних форматів праці, в яких зараз зайняті українці.

“Комітет також описує ті види зайнятості, які не були визначені в українському законодавстві, а саме: домашню, дистанційну роботу, аутсорсинг, аутстафінг, можливість комбінувати різні формати зайнятості тощо. Ця стратегія не до кінця враховує ці види зайнятості, де українці реально працюють”, – вважає Третьякова.

Як повідомляв OBOZ.UA, в Україні зберігається високий дефіцит робітників і висококваліфікованих кадрів, особливо в ІТ, логістиці, освіті та медицині. Ринок праці в Україні продовжує відчувати вплив війни, демографічного спаду і масового виїзду громадян за кордон.